Posted on Март 18th, 2010 от admin
А в люті, холоду, говорять, коли лід товстий, нашідевчонкі там катаються на ковзанах, і качиної братії (дивно, напевно, я іхназиваю, але вже так звикла) доводиться перебиратися в інше місце. Я самаконькі не люблю, так що, на мене, краще б ставок не замерзав, але так небувало. Якщо вже ці качки живуть у такому холодному краю, [...]
Filed under: Вода прибувала | No Comments »
Posted on Март 16th, 2010 от admin
А добрі вісті дають про себе знати тихо. Згадавши ці слова, я попробовалулибнуться, але без особливого успіху і шепнув собі: “А вмирати все-такістрашно”.
Це були мої останні слова. Прозвучали вони не слішкомвпечатляюще, але змінити вже нічого не можна. Вода залила рот, дісталася доносу. Я не міг більше дихати, а легкі відчайдушно вимагали повітря. [...]
Filed under: Вода прибувала | No Comments »
Posted on Март 15th, 2010 от admin
Свої насіння-все до останньої зернини-на чужому полепосеял. Нічого в сумці не залишилося. Яка несправедливість! Як я тебесочувствую, Заводна Птах! Чесне слово! Але, врешті-решт, ти сам сделалтакой вибір. Ти мене розумієш?-Розумію.
Праве плече раптом тупо заболіло. Виходить, все відбувалося насправді, подумав я. Він дійсно вдарив мене ножем-цим ножем.-А тобі страшно помирати? -запитала Мей Касахара.-Звичайно. [...]
Filed under: Вода прибувала | No Comments »
Posted on Март 13th, 2010 от admin
Питалсяубедіть себе, що це мені тільки здається. Що це-галюцинація, визваннаятемнотой і втомою. І все ж факт довелося визнати. Скільки не морочьсебе голову, все одно нікуди не дінешся. Вода прибувала. Тільки що, здавалося, вона ледве доходила до пояса, а тепер ужеподобралась до зігнутим колін. Піднімалась повільно, але впевнено.
Я сновазахотел рушити з місця, зусиллям [...]
Filed under: Вода прибувала | No Comments »